«Це інструмент тиску»: Лутфіє Зудієва про життя після оголошення «іноагенткою»

30 травня кримськотатарська правозахисниця та журналістка Лутфіє Зудієва отримала офіційне повідомлення з міністерства юстиції рф, де йшлося про те, що її внесено до реєстру так званих «іноземних агентів».
Що змінив у житті Зудієвою навішаний на неї ярлик «іноганта». Про це QIRIM.News поспілкувалися з правозахисницою, яка проживає в окупованому Криму.
Підстава для статусу «іноагента»
За словами правозахисниці, підставою для внесення її до реєстру «іноземних агентів» стало те, що вона нібито «поширювала недостовірну інформацію про рішення органів державної влади рф та їхньої політики». Найімовірніше, йдеться про журналістські тексти на тему судових процесів над політичними в’язнями.
«Вочевидь, ці матеріали російська влада сприйняла як "недостовірну інформацію", хоча я впевнена, що нічого протизаконного не робила», — каже Зудієва.
У своїх публікаціях вона завжди подавала збалансовану інформацію: з одного боку — позицію слідства чи суду, з іншого — точку зору родин та захисту обвинувачених.
Завдяки регулярній комунікації з медіа — як українськими, так і міжнародними — молода жінка неодноразово коментувала ситуацію в Криму, переслідування журналістів.
«Але тепер навіть інтерв’ю для іноземного ЗМІ або контакт з правозахисною організацією за межами рф можуть вважатися "взаємодією з іноземною структурою”», — пояснює вона.
Форма дискримінації
Зудієва планує оскаржити це рішення в суді, хоча розуміє, що наразі не знає жодної людини, яку б виключили з реєстру
Список «іноземних агентів», ( в ньому понад 1000 осіб) вважає Зудієва, є формою державної дискримінації:
«Це не просто перелік. Це — інструмент тиску на будь-яку активність, яка містить бодай натяк на критику влади.
Він веде до збору особистих даних, постійного контролю та втручання в особисте життя.
Тепер я повинна щокварталу подавати до Мін’юсту звіти про свої фінанси та повсякденну діяльність.
Очевидно, що це робиться не з юридичних причин, а щоб тиснути: змусити мене поїхати з Криму або змовчати».
Водночас в самому Криму чимало журналістів, яким інкримінують диверсії, тероризм, хоча навіть у судових матеріалах немає доказів, що вони становили якусь насильницьку загрозу. Але це не заважає репресивному апарату діяти.
Залишити півострів — не вихід
Зудієва не приховує, що за свою активну діяльність їй рано чи пізно доведеться заплатити. Вона стверджує, що готова до різних форм ризику й не виключає серйознішого переслідування.
Проте кримськотатарська правозахисниця не хоче залишати Крим. Для Лутфіє вибір залишитися — не просто про географію.
«Будучи частиною кримськотатарського народу, я не бачу для себе рішення поїхати. Вся боротьба, яка проходила протягом усіх тих років, не може дозволити мені залишити мій Крим, покинути людей без підтримки, не ділити ризики разом з ними.
Хтось каже, що може бути корисним за межами Криму. Така позиція має раціональний аргумент.
Однак величезну роль продовжують грати правозахисники та журналісти, які залишаються в Криму, відвідують сім'ї, в яких відбуваються обшуки, документують ці події або просто підтримують емоційний контакт.
Для мене це пріоритет бути поруч з цими людьми, надавати їм підтримку і робити це, доки я перебуваю на волі», — наголошує Зудієва.
Вона зазначає, що наразі в Криму відбувається нова форма депортації, коли кримських татар змушують залишити півострів.
Натомість окупований півострів заселяють людьми, ментально й історично з цією землею не пов’язаними. Людьми, що сприймають Крим як зону відпочинку.
Кримська зміна реальності
Лутфіє Зудієва засуджує намагання влади в Криму сформувати «лояльну журналістику», яка є лише рупором офіційної позиції.
Вона наголошує на тому, що люди бачать: те, що транслюється по телебаченню й те, що вони відчувають у реальному житті — це дві різні реальності.
«Майже в кожній кримськотатарській родині є політичний в’язень. І коли медіа стверджують, що політичних переслідувань не існує — це вступає в пряму конфронтацію з реальністю», — зауважила вона, говорячи про критичну важливу роль незалежних журналістів в Криму.
Попри всі ризики, які створює їй визнання «іноагенткою», Лутфіє Зудієва продовжує свою діяльність.
Вона каже, що тільки завдяки принциповій позиції відбуваються зміни. Людина, впевнена вона, може бути сильною, якщо сама зробить такий вибір.
Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини
Читайте також:
Читайте новини в телеграмi
Актуальнi новини Украiни та свiту
Підписатись
Головнi новини
Бiльше новин
«Це не був обмін»,—дружина Єсипенка про те, чому журналіст вийшов на волю саме зараз

Україна та Велика Британія спільно вироблятимуть дрони

У Києві розповіли про заходи до Дня кримськотатарського прапора

Лутфіє Зудієва оскаржує внесення її до реєстру «іноземних агентів»

Чубаров пояснив, чому в тексті резолюції Організації Ісламських Держав відсутнє пряме засудження дій рф

«Я — вільний журналіст»: історія Владислава Єсипенка, звільненого з російської тюрми

У центрі Києва пройде урочистий захід з нагоди Дня кримськотатарського прапора

Справа «Третьої джанкойської групи»: захист подав низку клопотань до суду рф