9 серпня 2022 року на авіабазі Саки у селищі Новофедорівка в окупованому росією Криму пролунала серія вибухів. Це був другий ракетний удар Збройних сил України по російських окупантах на захопленому півострові з моменту широкомасштабного вторгнення рф 24 лютого 2022 року. (перший удар був по штабу Чорноморського флоту у Севастополі 31 липня).

QIRIM.News розбиралося в тому, як Сили оборони України знищують російські аеродроми в окупованому Криму та готують ґрунт для його звільнення.

Аеродром Саки після удару ЗСУ

Два роки тому місцеві жителі почули вибухи на військовому аеродромі під Саками. Тоді у Міноборони росії заявили, що на летовищі "здетонували авіаційні боєприпаси", а техніка нібито не пошкоджена.

А вже наступного дня Командування Повітряних сил ЗСУ відзвітувало: "Саки. Мінус дев'ять літаків окупантів".

Росіяни їх використовували для боротьби з силами української армії на півдні країни, а деякі з бомбардувальників вирушали з бази до Маріуполя під час боїв за місто у березні й квітні 2022 року.

Військовий експерт Дмитро Снєгирьов в коментарі QIRIM.News заявив, що атака на Саки дворічної давнини свідчить про початок планової роботи ЗСУ зі знищення військовий інфраструктури окупаційних військ в Криму.

«По-перше, ціль була - знизити можливості російського ВКС (Військово-космічні Сили - ред.) нанесення ракетно-бомбових ударів по позиціях ЗСУ на запорізькому та херсонському напрямку.

По-друге, аеродроми також використовуються як елемент активного захисту логістичної складової окупаційної армії: Кримського та Чонгарського мостів.

Окрім знищення та пошкодження військових літаків під час атаки ЗСУ постраждала аеродромна інфраструктура: центр забезпечення польотів та злітно-посадкові смуги.Тобто основне питання було зменшити можливість захисту логістичних об'єктів та активність російського ВКС», - заявив Снєгирьов.

Експерт зауважив, що після ударів 9 серпня географія ударів по військових об'єктах у Криму почала розширюватися. За його словами, з того моменту в зоні уваги української сторони опинилися всі військові аеродроми окупантів на захопленому півострові.

Дійсно, вже 21 серпня 2022 року був атакований аеропорт Бельбек. Пізніше - аеродроми в Джанкої, Гвардійську та Євпаторії.

Як відомо, в окупованому Криму існує п’ять російських авіабаз. Це аеродром Саки — поблизу міста Новофедорівка, на ньому базуються тактичні бомбардувальники Су-24 та винищувачі Су-30СМ.

Дві авіабази розташовані поблизу Севастополя: Бельбек, де розміщені винищувачі Су-27 і Су-30 та авіабаза Кача, де знаходяться авіаційні засоби та вертольоти ВМС росії.

В центральній частині окупованого Криму є авіабаза Гвардійське. На ній розміщуються тактичні бомбардувальники Су-24М та штурмовики Су-25.

Авіабаза Джанкой розташована на півночі Криму, на ній окупанти тримають вертольоти Камов Ка-52, Мі-8, Мі-28 і Мі-35.

Сезон "бавовни" для кримських аеродромів та військових об'єктів був дуже гарячим цього літа.

10 червня Сили оборони України завдали успішних ударів по одному зенітному ракетному дивізіону С-400 росіян у районі Джанкоя, а також по двох зенітних ракетних дивізіонах окупантів С-300 поблизу Чорноморського та Євпаторії.

Напередодні другої річниці удару по аеродрому “Саки”, 26 липня, підрозділи ракетних військ ЗСУ у взаємодії з іншими складовими Сил оборони в рамках єдиного замислу завдали чергового удару по "Саках". У Генштабі ЗСУ тоді додали - росія використовує авіабазу “для контролю повітряного простору, зокрема акваторії Чорного моря, та завдання ударів авіаційними засобами ураження по українській території".

"Багатостраждальний" аеродром Бельбек у Севастополі, який періодично зазнає атаки, востаннє відчув на собі силу ракет ЗСУ у середині травня. Тоді на супутникових знімках було видно три знищених російських винищувачі та пошкоджені будівлі на об’єкті.

Експерт Дмитро Снєгирьов переконаний, що намагання рф перетворити окупований Крим на суцільну військову базу буде нейтралізуватися і надалі.

Попри багатоешелований характер, російське ППО не в змозі протидіяти атакам Сил оборони України.

"Ми і наші партнери зрозуміли, що у росіян досить великі проблеми з можливістю захисту саме військових об'єктів, причому стратегічних. Удари по аеродромах засвідчили плани українського військово- політичного командування вирішувати питання деокупації Криму виключно військовим шляхом", - додав він.

Через точкові удари ЗСУ станом на початок серпня у тимчасово окупованому Криму з п’яти військових аеродромів, які використовували російські війська, без літаків залишилося два. Про це раніше заявив речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.

Він не назвав, які саме аеродроми лишилися без літаків. Але зауважив, що ворог може перебазувати літаки на материк. Однак забезпечувати їх пальним і всім іншим треба, маючи відповідну логістику.

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко, зазначає, що розміщення на території захопленого півострова авіації рф ризиковане, оскільки аеродроми не захищені.

"В умовах знищення всієї компоненти ППО півострів втрачає свою захищеність з повітря, а розміщення на його території авіакрила є вкрай ризикованою затією. Адже по аеродромах (і не тільки, але насамперед про них говоримо) тепер може прилітати найширший спектр засобів ураження.

У результаті це в перспективі змусить командування російських окупаційних військ вивести з Криму свою повітряну компоненту, щоб не наражати її на ризик регулярного знищення. Так само як було виведено і Чорноморську флотилію", - заявив він виданню "Обозреватель".

Фредерік Мертенс, стратегічний аналітик Гаазького центру стратегічних досліджень, в коментарі Business Insider також розповів про вразливість повітря окупованого півострова та додав, що Україна «готує ґрунт» для майбутніх авіаударів F-16.

«Націлившись на півострів, особливо на російські наземні системи ППО, Україна готує ґрунт для майбутніх авіаударів винищувачів F-16. Крим вразливий. Росіяни мають відносно обмежений простір для маневру на півострові», — заявив він.

Мертенс наголошує, що навіть обмежена кількість винищувачів може зробити реальний вплив і саме над Чорним морем встановити там повний контроль.