106 років тому, 28 травня 1918 року було проголошено незалежність Азербайджану.

Формою правління нової держави стала республіка. Таким чином, Азербайджан став першою світською, демократичною державою мусульманського Сходу.

Про утворення Азербайджанської Демократичної Республіки (АДР) було оголошено головою Національної ради Мамедом Еміном Расулзаде у Тбілісі.

Після 10-денної роботи в грузинській столиці Національна Рада була переведена в західне азербайджанське місто Гянджа. Лише у вересні 1918 року, після звільнення Баку османською армією від вірмено-російських сил, національний уряд переїхав туди.

Першою незалежність Азербайджану визнала Османська держава.

В Азербайджані за короткий час було реалізовано реформи у сферах економіки, освіти, релігії та в інших галузях. 9 листопада 1918 року на пропозицію Расулзаде був затверджений триколірний прапор (синій, червоний, зелений) Азербайджанської Демократичної Республіки.

В «Декларації незалежності» Азербайджану було закріплено рівні права за всіма громадянами, незалежно від расової, релігійної приналежності та статі. Азербайджан став першою країною на мусульманському Сході, яка надала жінкам право голосу значно раніше, ніж більшість європейських країн, серед яких такі демократії як Франція і Швейцарія.

Також було введено в обіг національну валюту та поштові марки, створено державний банк та Бакинський державний університет. 26 червня Азербайджан створив національну армію. Важливу роль у цьому відіграли офіцери Османської армії.

Рішенням уряду від 27 червня 1918 року тюркська мова (türk dili) була оголошена в АДР державною. Якщо раніше у багатьох школах навчання велося російською мовою, то після створення АДР навчання тюркською мовою стало обов'язковим.

7-го грудня 1918 року розпочав свою діяльність 120-місний національний парламент, в якому були представлені всі політичні партії та етнічні верстви населення країни. За 17 місяців діяльності парламент ухвалив 230 законопроєктів.

28-го квітня 1920 року російська комуністична Червона армія окупувала Азербайджан, поклавши край існуванню Азербайджанської Демократичної Республіки. Більшість урядовців та інтелектуалів залишили країну. Засновник Азербайджану Мамед Емін Расулзаде провів останні роки свого життя у Туреччині. У 1949 році він заснував Асоціацію культури Азербайджану в Анкарі, продовжуючи розповідати про ситуацію у своїй країні, писав книги та організовував конференції.

Після розвалу СРСР Азербайджан знову отримав незалежність. Сучасний Азербайджан вважається правонаступником Азербайджанської Демократичної Республіки 1918-1920 років.