QIRIM.Media

21 листопада 2013 року: як починався Євромайдан

21 листопада 2013 року: як починався Євромайдан

21 листопада 2013 року Кабінет Міністрів України під керівництвом Миколи Азарова ухвалив розпорядження № 905-р про призупинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Офіційно цей крок пояснили необхідністю відновити торговельно-економічні відносини з росією та країнами СНД, а також відсутністю компенсацій від ЄС за можливі втрати українського експорту. На практиці рішення означало зміну зовнішньополітичного курсу за тиждень до саміту Східного партнерства у Вільнюсі.

Увечері того ж дня журналіст Мустафа Найєм опублікував у Facebook заклик вийти на Майдан Незалежності. На перший збір біля монумента Незалежності прийшло близько 1–1,5 тисячі людей - переважно студенти, журналісти та громадські активісти. Частина учасників залишилася на площі на ніч. Наступними днями протести поширилися на інші міста - зокрема Львів, Харків, Одесу, Дніпропетровськ, Івано-Франківськ та Луцьк. У неділю, 24 листопада, в Києві відбувся перший масовий мітинг, який зібрав, за різними оцінками, від 50 до 100 тисяч учасників. На Європейській площі та Майдані Незалежності з'явилися перші намети.

Рішення щодо Угоди про асоціацію стало тригером для суспільного невдоволення, яке формувалося протягом 2010–2013 років після приходу до влади Віктора Януковича. У 2010 році Конституційний Суд скасував політреформу 2004 року, повернувши президенту повноваження, які мав Леонід Кучма, а ключові посади в уряді та силовому блоці посіли наближені до нього особи. Того ж року спроба ухвалити новий Податковий кодекс викликала масові виступи підприємців («Податковий майдан»), тоді як на ринку посилювався перерозподіл активів на користь бізнес-груп, пов'язаних з владою. Напругу також посилювали зовнішньополітичні та гуманітарні кроки: підписання Харківських угод у квітні 2010 року, які продовжили перебування Чорноморського флоту рф у Криму до 2042 року в обмін на знижку на газ, а також ухвалення у 2012 році мовного закону Ківалова-Колесніченка, що розширював сферу застосування російської мови в регіонах. Усе це відбувалося на тлі економічної стагнації: у 2013 році зростання ВВП України зупинилося, зовнішній державний борг перевищив 73 млрд доларів, а золотовалютні резерви НБУ скоротилися до мінімуму за сім років (близько 18-20 млрд доларів на кінець року). Уряд шукав термінові зовнішні кредити, зрештою погодившись у грудні на російський пакет фінансової допомоги в 15 млрд доларів.

Протягом першого тижня протест мав мирний характер і проходив без активного втручання партійної символіки. Опозиційні лідери (Арсеній Яценюк, Віталій Кличко, Олег Тягнибок) спочатку координували паралельний мітинг на Європейській площі, але 26 листопада два табори об'єдналися. Головними вимогами залишалися підписання Угоди з ЄС, відставка уряду Азарова та звільнення ув'язненої Юлії Тимошенко, що було однією з умов Євросоюзу. 29 листопада на саміті у Вільнюсі Віктор Янукович остаточно відмовився підписувати Угоду про асоціацію, після чого на Майдані ухвалили рішення про згортання частини акції та формування координаційної ради.

Близько 4-ї ранку 30 листопада бійці спецпідрозділу «Беркут» силою витіснили з Майдану близько 400 протестувальників (переважно студентів), які залишалися біля стели. Формальною причиною назвали необхідність розчистити площу для встановлення новорічної ялинки. За медичною допомогою після розгону звернулися 79 осіб. Цей силовий сценарій змінив характер і масштаб протесту: уже 1 грудня в центр Києва вийшло, за різними оцінками, від 400 до 800 тисяч людей. Вимоги змістилися з євроінтеграції на відставку президента та уряду, покарання силовиків і дострокові вибори, у центрі столиці почали зводити барикади, а біля Адміністрації Президента на вулиці Банковій відбулися перші сутички.

В історіографії та публічних дискусіях існують різні підходи до визначення точного моменту початку Революції гідності: одні відліковують її від 21 листопада 2013 року як дня старту мирного Євромайдану, інші - від 30 листопада та 1 грудня, коли протест став загальнонаціональним та антиурядовим, або ж від лютневих подій 2014 року, які завершилися розстрілами Небесної Сотні та втечею Віктора Януковича. У листопаді 2014 року указом президента Петра Порошенка 21 листопада отримало офіційний статус Дня Гідності та Свободи - державного свята, що об'єднує вшанування двох протестних кампаній: Помаранчевої революції 2004 року та подій 2013–2014 років.

Фото Влад Содель, Цифровий Архів Майдану: Активісти на Майдані Незалежності у перший вечір протестів 21 листопада 2013

eye22
Посилання скопійовано
share-arrowiconiconiconicon

Читайте новини в телеграмi

Актуальнi новини Украiни та свiту

telegram

Підписатись

Головнi новини

Бiльше новин