До повномасштабного вторгнення в окупованому Криму існував один слідчий ізолятор - у Сімферополі. Там утримували, зокрема, українських політв'язнів. Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, окупанти відкрили ще два - СІЗО №2 і СІЗО №8. Утім на цьому рф зупинятися не збирається, планує побудувати нові. З якою метою це роблять окупанти - далі у матеріалі.

«Уряд рф обґрунтовує переповненням у Криму вже існуючих ізоляторів»

20 серпня 2025 року уряд російської федерації ухвалив постанову, згідно з якою планує масштабне розширення пенітенціарної інфраструктури на тимчасово окупованій території АР Крим. Як повідомило Представництво Президента в АР Крим, у межах програми російська влада планує додатково побудувати слідчі ізолятори на 366 місць та у два етапи новий ізолятор загальною місткістю 1500 місць, реконструювати одну колонію з облаштуванням 20 камерних приміщень, а також придбати 85 одиниць виробничого обладнання для залучення ув’язнених до примусової праці.

Уряд рф обґрунтовує це переповненням у Криму вже існуючих ізоляторів. За твердженням окупантів, наповнення СІЗО на півострові нині становить понад 103%.

Менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко у розмові QIRIM.News каже, що політв'язні неодноразово свідчили про те, що камери у слідчих ізоляторах Криму переповнені.

«Плюс після повномасштабного вторгнення ми дізналися про те, що велику частину просто в'язнів, які там відбували покарання за різними кримінальними статтями, почали переміщувати на новоокуповану територію, через те, що не вистачало місць у кримських СІЗО», - розповідає Вікторія Нестеренко.

«У СІЗО порушують права людини і застосовують катування»

Говорячи про стандарти розміщення ув'язнених в слідчих ізоляторах, правозахисниця каже - рф їх не дотримується.

«Коли, наприклад, камера розрахована на 8 людей, а там перебувало вдвічі, а може й втричі більше», - зазначає вона.

Що саме відбувається за стінами СІЗО, каже, правозахисники дізнаються хіба що від колишніх політв'язнів. Або тих бранців, які звідти були переведені. Там щодо політв'язнів порушували права людини, а також застосовували катування.

Політв'язні, фігуранти Другої джанкойської групи у справі «Хізб ут-Тахрір” Екрем Крош і Леман Зекеряєв торік заявляли, що до них застосовували тортури в СІЗО - 2 окупованого Сімферополя. Про це «Кримській солідарності» тоді розповіла адвокатка Ліля Гемеджі. Приміром, Екрем Крош повідомив, що до нього застосовували електрошокер, а також били руками й ногами.

«Він 3 години просидів зігнутий з піднятими за голову руками. При цьому до нього застосовували й психологічний тиск. Крім того називали його різними нецензурними словами. Зекеряєв Леман також підтвердив, що до нього застосовували силові методи, його били, обзивали та чинили психологічний тиск», — розповідала адвокатка.

Голова правління КримSOS Олексій Тільненко в інтерв’ю QIRIM.News у березні 2023 року розповідав, що жертви політично мотивованих переслідувань, зокрема, кримські татари, зазнають утисків за релігійною ознакою в СІЗО - 1 міста Сімферополя.

«Дуже часто, наприклад, особливо те, що стосується кримських татар – їх підселяють до не мусульманських співкамерників, які, відповідно, чинять тиск на них, у зв’язку з тим, що це інша релігійна традиція… Плюс до цього, звичайно, ті [кримські татари – ред.], які дотримуються більш-менш своїх релігійних переконань, дуже часто недоїдають, як би це не було сумно казати. Бо, відповідно, той раціон, який їм пропонується, вони не можуть вживати через релігійні переконання», — зазначав Олексій Тільненко.

Незаконно засуджена до семи років позбавлення волі кримська громадянська журналістка і медикиня Ірина Данилович перенесла один чи навіть декілька інсультів, перебуваючи у СІЗО Сімферополя. Про це восени 2023 року повідомляли правозахисники. Також політбранка втратила слух на одне вухо. Щоб домогтися надання медичної допомоги в кримському слідчому ізоляторі Данилович оголошувала голодування.

«Можливо, хочуть збільшити кількість блоків саме для утримання жінок»

Говорячи про умови утримання у кримських СІЗО, Вікторія Нестеренко зазначає, що, за свідченнями бранців, умови там досить погані. І російська федерація навіть не намагалася їх покращувати.

«Від початку окупації Криму до початку 2017 року пенітенціарна система взагалі забезпечувалася з боку окупаційної влади. А медична частина, яка перебувала в управлінні цієї системи, забезпечувалася частиною, яка знаходиться у рф. Відповідно, жодні кошти не виділялися з бюджету для того, щоб підтримувати хоч якісь нормальні умови», - пояснює правозахисниця.

У серпні Кримськотатарському Ресурсному Центру стало відомо, що трьох жінок, які зникли в окупованому Криму минулого року, знайшли у СІЗО Сімферополя. 7 березня 2024 року на півострові зникла Лариса Гайдай, а наступного дня — Тетяна Павленко (Симоненко) та Ельвіра Абоязова. Раніше про місце перебування жінок нічого не було відомо.

Вікторія Нестеренко наголошує - Центр прав людини ZMINA майже щодня отримує інформацію про те, що у Криму затримують людей. Зокрема, почастішали випадки затримання жінок. Тож, припускає, бажання росіян побудувати нові СІЗО можуть бути пов'язані й з цим фактом.

«Багато жінок затримують, можливо, це пов'язано. Тому що у Криму немає жіночої колонії й всіх жінок, які відбувають строк покарання, переміщують на територію росії. Можливо, вони планують побудувати жіночу колонію», - каже менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA.

Або, припускає, окупанти хочуть збільшити в якомусь одному СІЗО кількість блоків саме для утримання жінок.

«Тому що, наприклад, у СІЗО - 2 десь півтора року тому від людей, які звідти були звільнені, стало відомо, що була одна камера, де сиділи всі жінки. Їх там було четверо чи п’ятеро. Півтора року вже минуло, кількість ув'язнених жінок зросла. Тому, можливо, це пов'язано з тим, що вони хочуть гендерно розділити», - вважає правозахисниця.

Вона зауважує, що росія не хоче вкладати кошти з державного бюджету на покращення умов для ув'язнених на окупованих територіях. Водночас окупанти влаштовують показові акції суто для піару.

«Будують якісь майданчики, куди можуть всі потрапити і зробити піар, нібито рф поліпшує рівень життя громадян. Це все елементи пропаганди. Але права громадян жодним чином не хочуть забезпечувати. В першу чергу, це стосується системи медичної, пенітенціарної», - підкреслює Вікторія Нестеренко.

Також, не виключає вона, виділені гроші на «масштабне розширення пенітенціарної інфраструктури» у Криму можуть десь «загубитися» по дорозі. Бо у що окупанти дійсно вкладають кошти, так це в оборонну активність у Криму.

«Щоб далі воювати з Україною, а не покращувати умови в СІЗО та колоніях», - резюмує вона.

«Будівництво нових місць несвободи є порушенням міжнародного гуманітарного права»

У Представництві Президента України в АР Крим у своїй заяві наголосили, що будівництво нових місць несвободи на окупованому півострові є порушенням міжнародного гуманітарного права та Четвертої Женевської конвенції. Вона забороняє державі-окупанту змінювати інфраструктуру та законодавчі норми на захопленій території у спосіб, що посилює репресії проти її населення.

У відомстві додали, що ці плани реалізуються на тлі посилення репресивної політики рф та оголошеного 25 серпня цього року виходу росії з Європейської конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання.

«Це рішення свідчить про намагання уникнути міжнародного моніторингу умов утримання ув’язнених та посилює ризики для прав людини в окупованому Криму», - додали у відомстві.

Представництво закликало міжнародну спільноту посилити політичний та санкційний тиск на російську федерацію - для припинення порушень прав людини та незаконної діяльності на тимчасово окупованих територіях України.