Російська влада продовжує активно застосовувати закон про «небажані організації» проти українських правозахисних та благодійних структур. Особливу увагу кремль приділяє організаціям, які займаються документуванням порушень прав людини, воєнних злочинів та репресій на окупованих територіях України, зокрема в Криму.

Про це пише медіа «Ґрати».

За останні роки до російського реєстру «небажаних» потрапила низка українських організацій, серед яких: Кримська правозахисна група (КПГ) – документує політичні переслідування, тортури та незаконні методи слідства в окупованому Криму; Центр громадянських свобод – лауреат Нобелівської премії миру 2022 року, фіксує порушення прав людини та воєнні злочини росії на території України; Центр прав людини ZMINA – висвітлює репресії в Криму та Україні, займається захистом прав жінок та журналістів; Truth Hounds – розслідує воєнні злочини під час російської агресії; Регіональний центр прав людини та Ukrainian Legal Advisory Group – правова підтримка постраждалих та документування порушень; українські організації, зареєстровані за кордоном, зокрема Канадський український конгрес та Українська національна федерація Канади.

Через діяльність, яка «загрожує безпеці та конституційному устрою рф» генпрокуратура росії визнала КримSOS «небажаною» організацією в березні 2023 року.

Заборона означає: блокування сайтів та обмеження онлайн-поширення матеріалів, заборону відкривати офіси та створювати проєкти на території рф, арешт майна та фінансів, а також кримінальну відповідальність для учасників та керівників організацій – до шести років позбавлення волі.

«Для нас насамперед важлива безпека людей. Статус «небажаної організації» лише підтверджує важливість нашої роботи, але водночас ускладнює контакти з джерелами на окупованих територіях, зокрема в Криму», – пояснює голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.

Правозахисники зазначають, що через загрозу переслідувань джерела дедалі частіше використовують анонімні або захищені канали зв’язку, що сповільнює документування порушень. Попри це, українські організації залишаються основним джерелом інформації для міжнародних структур про становище людей на окупованих територіях.

Комітет ООН з прав людини закликав рф привести законодавство про «іноземних агентів» та «небажані організації» у відповідність з міжнародними стандартами, однак кремль не відреагував.

Фото: ілюстративне. Luis Quintero.