Росія вважає цивільних увʼязнених загрозою для себе. І вживатиме всіх заходів, щоб обмежити їм можливості для повернення на підконтрольну Україні територію, вважають у Представництві Президента в АР Крим. Центри тимчасово утримання іноземних громадян в рф перетворюються для українців фактично на вʼязницю. Нещодавній приклад: до такого центру помістили кримського політвʼязня Геннадія Лемешка, після незаконного відбування покарання. Звідти його вивезли у невідомому напрямку. Чому росіяни не дозволяють українцям виїхати з країни-агресорки і як вирішити проблему - QIRIM.News з’ясовували.

Доставили до Центру тимчасового утримання іноземних громадян і вивезли в невідомому напрямку

21 лютого 2025 року кримський політвʼязень Геннадій Лемешко, засуджений у 2018 році в окупованому Криму за нібито підготовку диверсій на об’єктах інфраструктури, відбув восьмирічний термін незаконного ув’язнення. Однак, як повідомили правозахисні організації, на свободу чоловік не вийшов. Росіяни доставили його до Центру тимчасового утримання іноземних громадян, де він перебував до 13 березня – через відсутність дійсних українських документів.

За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, кілька тижнів тому чоловіка відвезли в невідомому напрямку. Зв’язок з ним відсутній і місце його перебування залишається невідомим. Як повідомила дружина політв’язня, Ірина Лемешко, Геннадія могли перевести до СІЗО № 1 міста п’ятигірськ, де, можливо, його утримують в ізоляції.

Геннадій Лемешко. Фото: Anton Naumlyuk (RFE/RL)

В аналогічній ситуації - без дійсних українських документів після 9 років незаконного ув'язнення у травні 2023 року опинився політв’язень Микола Шиптур. А також бранець кремля Андрій Захтей, який в незаконному ув'язненні провів шість з половиною років.

Андрій Захтей і Микола Шиптур. Колаж КРЦ

У розмові з QIRIM.News голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв розповів, що політбранцю Геннадію Лемешку під час перебування у російській в'язниці виповнилось 25 років і потрібно було вклеїти в паспорт нову фотокартку. Однак у неволі він не міг цього зробити. Після звільнення чоловіка перевезли до Центру тимчасового утримання іноземців у ростовській області.

Барієв пояснює: росія визнає лише три документи українців, які перебувають на території рф та на окупованих нею територіях. Йдеться про внутрішній паспорт громадянина України, закордонний паспорт і посвідчення особи на повернення в Україну. За його словами, це регламентується договором між рф і Україною.

Зазвичай у політв'язнів, які виходять на свободу після незаконного ув'язнення, з цих трьох документів є лише внутрішній паспорт. Але поки вони перебували за ґратами, нова фотокартка вклеєна не була.

Якщо немає вклеєної фотокартки в паспорті у 25 років чи у 45, цей документ росія не визнає. В такому разі ексбранець міг би виїхати з території рф з посвідченням особи на повернення в Україну. Воно видається або консульствами або посольствами. Втім, з 2022 року, від початку повномасштабної війни, дипломатичних установ на території росії немає. Тож отримати посвідчення неможливо, пояснює Барієв.

Ескендер Барієв. Фото: КРЦ

«Експериментальні проєкти» уряду

«Коли це стосувалося, наприклад, Захтея, був експериментальний проєкт (діяв до 13 листопада 2023 року – ред.), коли Кабінет міністрів дозволив родичам політв'язнів отримувати посвідчення особи на повернення в Україну. І родичі могли отримати його і передати, щоб цю людину звільнили і відпустили на територію України», - розповів Барієв.

Фото: ДонбасSOS

Згодом, у лютому 2024 року, в межах чергового «експериментального проєкту» уряд дозволив протягом двох років оформляти громадянам України, які перебувають на територіях, де ведуться бойові дії або тимчасово окупованих росією, тимчасові посвідчення громадянина України. Таке посвідчення підтверджує особу та її українське громадянство. Проте, як акцентує правозахисник, політв’язням, у яких термін дії українських паспортів завершився під час перебування в незаконному ув’язненні, це не допоможе.

«Це тимчасове посвідчення насамперед стосується лише тих громадян України, які мешкають на тимчасово окупованих територіях. Друге, відповідно до того договору, немає такого документу як тимчасове посвідчення громадянина України. Тому російська федерація це тимчасове посвідчення не визнає», - пояснює Барієв.

Крім того, для отримання такого тимчасового посвідчення необхідно, аби людина була в Єдиному державному демографічному реєстрі, який почав діяти в Україні у 2016 році. А деякі політв'язні були заарештовані і перебували у місцях несвободи ще до цього.

До того ж, у політв'язнів зазвичай паспорти-книжки, каже правозахисник. А в Єдиний державний демографічний реєстр інформація про людину вноситься тільки тоді, коли людина отримує свій перший біометричний документ.

На думку Барієва, нинішній експериментальний проєкт з тимчасовими посвідченнями є невдалим.

«Перший експериментальний варіант був реальнішим. Тобто, коли родичі політв'язнів могли отримати посвідчення особи на повернення в Україну, звертаючись до компетентних органів України», - вважає він.

Барієв наводить ще один приклад, коли кримськотатарського політв'язня Недіма Халілова росіяни теж тримали в подібному Центрі для утримання іноземців - у краснодарському краї росії.

«Але справа була в тому, що він не хотів брати російський паспорт. Український паспорт в нього був ще радянського зразка, але з українською печаткою. І оскільки він народився в Узбекистані, його депортували в Узбекистан. І потім з Узбекистану його повернули в Україну завдяки нашим дипломатичним службам», - розповідає правозахисник.

За словами Барієва, слід розробити новий механізм, який би дозволив політвязням, які виходять з-за грат після незаконного ув'язнення, виїхати з території росії.

Крім того, слід відслідковувати усі кейси політбранців, час, коли вони мають звільнитися та готувати для них необхідні документи. Зокрема, допомагати могли б родичі.

«Але не в кожного політв'язня є активні родичі. І з такими питаннями ми теж будемо в майбутньому стикатися. Є політв'язні, в яких немає родичів. Ось тут треба думати, як це зробити», - міркує Барієв.

«У вересні кількість українців у Центрах утримання іноземних громадян в рф може значно зрости»

У Представництві Президента України в АР Крим на запит QIRIM.News повідомили, що виходячи з наявної інформації в справі щодо повторного затримання українського цивільного заручника Геннадія Лемешка після звільнення з місць позбавлення волі, вбачається, що рф продовжує вважати цивільних увʼязнених загрозою для себе. І вживатиме всіх заходів, щоб обмежити їм можливості для повернення на контрольовану частину України.

«У звʼязку з цим, навіть при наявності всіх необхідних документів для виїзду з території рф на контрольовану частину України, в яких російська федерація вбачає для себе загрозу, нашим громадянам загрожує небезпека. І фактично Центри тимчасового утримання іноземних громадян на території рф перетворюються для українців на вʼязницю», - наголосили у відомстві.

Центр тимчасового утримання іноземних громадян в росії. Фото російських змі

У Представництві Президента в АР Крим зазначили: їм відомо, що кількість іноземців, зокрема, громадян України, у вказаних Центрах зростає. Але слід прогнозувати, що у вересні 2025 року їх кількість може значно зрости, оскільки вступає в дію указ путіна про те, що громадяни України, які «не мають законних підстав перебувати в росії», повинні залишити рф.

«До врегулювання необхідно буде долучення й іноземних держав-партнерів та міжнародних організацій»

«Однак для цього потрібні діючі документи, яких у більшості наших співвітчизників може не бути. Або термін їх дії завершився через тривалий період тимчасової окупації та тривале повномасштабне вторгнення», - констатували у відомстві.

І додали, що процедура повернення громадян України ускладнена розірванням дипломатичних відносин з рф та закриттям усіх закордонних дипломатичних установ на території держави-агресора.

«На сьогодні представництво вивчає дане питання та долучається до роботи державних органів з пошуку системного рішення. Але вже зараз зрозуміло, що до врегулювання необхідно буде долучення й іноземних держав-партнерів та міжнародних організацій», - повідомили у представництві.

«Утримання громадян найчастіше використовується росією для подальшого тиску та репресій»

Представник Уповноваженого з прав жителів АР Крим та м. Севастополя Ельвін Кадиров у коментарі QIRIM.News зазначив, що утримання українців у подібних центрах для іноземців росія використовує для тиску.

«Утримання Геннадія Лемешка в Центрі утримання іноземних громадян та інших наших громадян у звʼязку з відсутністю дипломатичних відносин між Україною та рф найчастіше використовується росією для подальшого тиску та репресій щодо громадян України. Іноді використовується як причина для подальшого незаконного утримання неугодних», - наголосив Кадиров.

Ельвін Кадиров. Фото: УКМЦ

Він повідомив, що з цього приводу Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець неодноразово звертався до омбудсменки рф Тетяни Москалькової.

«Але, на жаль, питання з їхнього боку не вирішується. Україна готова приймати своїх громадян і робить все можливе для якнайшвидшого їх повернення», - сказав Кадиров.

Уповноважений з прав жителів АР Крим та м. Севастополя пояснив, що цю проблему не вирішити документами. Потрібне політичне рішення рф – щоб вона відправляла людей з простроченими документами в Україну. Україна завжди готова їх прийняти.

«Розв'язання цієї проблеми, на мій погляд, в тому, щоб просто російська федерація таких людей відправляла. Бо є один зв'язок, який залишився між країнами, який працює, це зв'язок між інституціями Омбудсмана. Вони можуть домовлятися – повертають дітей, повертають інших. Тобто, коли є політичне бажання, рішення знаходиться. І знайти це рішення дуже легко – це Омбудсман рф звертається до Омбудсмана України, що «такі люди у нас затримані», вони розуміють, що дипломатичного зв'язку немає і треба вирішувати таке питання, і ми відповідаємо: «відправляйте їх», - сказав Кадиров.

Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини.