До 81-х роковин геноциду кримськотатарського народу соліст ансамблю Збройних сил України Ісмаїл Курт-Умер разом з українськими артистами заспівав кримськотатарську народну пісню «Ey, güzel Qırım».

Про це у коментарі QIRIM.News розповів Ісмаїл Курт-Умер.

Пісню виконали Ярина Квасній, Віталій Кіріченко, Анастасія Войтюк (Banduragirl), Павло Гоц (гурт Nazva), Сергій Мартинюк (гурт Фіолет), Марія Квітка, Ісмаїл Курт-Умер та Олег Скрипка. Музичний супровід: Джеміль Каріков (саз/bağlama) Тарас Столяр (бандура). Ісмаїл Курт-Умер також є автором ідеї цього проєкту і проєкт-менеджером.

Курт-Умер зазначив, що ця пісня народилась у вигнанні — в роки депортації кримських татар. Вона стала голосом туги, болю, памʼяті й надії на повернення додому. За його словами, це відео — жест солідарності з кримськотатарським народом.

«Ідея в тому, що український народ в особі відомих українських артистів, хтось з них військовий, хтось цивільний, висловлюють підтримку, повагу кримськотатарському народу у День пам'яті жертв геноциду. І роблять це співаючи кримськотатарську народну пісню кримськотатарською мовою «Ey, güzel Qırım», яка є дуже знаковою, яка народилася у часи депортації кримськотатарського народу і яку знає кожен кримський татарин», - сказав Курт-Умер.

Він зазначив, що виконання цієї пісні до 18 травня є жестом поваги і підтримки кримським татарам. Особливо, зважаючи на те, що не всім артистам було просто заспівати не рідною для них мовою.

«Кримськотатарська мова не рідна мова українців і багато кому було складно, тим не менш, всі погодилися. Всі сказали: «давайте, для мене це честь». І записали кримськотатарською мовою, вивчили свої рядки. Як для мене, для кримського татарина – це сильна повага з боку українців до мого народу, до мене, особливо в цей день», - наголосив соліст ансамблю Збройних сил України.

Відео оприлюднене на каналах «культурних сил», «культурного десанту».

Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини.